[Лист проф. М. Грушевського до т-ва "Сокіл" у Львові в справі святкування ювілею Гадяцького трактату] / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.. – Львів: Видавництво "Світ". – 2005. Т. 3. – C. 7.
Вперше опублікована в часописі: Світ (Львів). – 1907. – № 9. – С. 142. Підпис: М. Грушевський.
Подається за першодруком.
Стаття написана у зв'язку з розгорнутими заходами Львівського гімназично-спортивного товариства "Сокіл" з підготовки до відзначення у вересні 1908 р. 250-ліття Гадяцької угоди. Члени товариства організовували наради, анкети, 3 лютого 1907 р. влаштували публічну лекцію. У часописі "Світ" старшина "Сокола" подала текст запрошення до участі в анкеті, перша нарада якої мала відбутися 12 лютого 1907 р. Замітка М. Грушевського є відповіддю саме на це запрошення. За декілька днів після опублікування листа вченого з'явилася стаття І. Кревецького під заголовком "Дивний проект" (Рада. – 10 лютого. – № 34. – С. 2), головні думки якої співпадають з оцінкою М. Грушевського Гадяцької угоди України з Польщею. Категоричність історика щодо оцінки угоди була пов'язана з тогочасними українсько-польськими відносинами. Проте у 1909 р. вчений опублікував у ЛНВ ґрунтовну історико-публіцистичну розвідку "Виговський і Мазепа" (див.: Грушевський М. Твори: У 50 т. – Львів, 2005. – Т. 2. – С. 386–396), в якій наголошував: «16 вересня (септембра) минулого року сповнилося 250 літ від підписання так званої Гадяцької унії [...]. Але роковини сі проминули тихо і сливе непомітно в нашім житті. Події, явища, відносини, з ними зв'язані, були занадто складні, потребували занадто многостороннього освітлення, занадто довгих коментарів, щоб до них уставити наші відносини з становища нашого сучасного життя. Я сам, коли в певних галицьких кругах виникла гадка зробити з ювілею Гадяцької унії національне свято, велику національну маніфестацію, поставився досить скептично до сеї гадки. До таких фактів не можна зазначити свого становища коротко і різко, "так" або "ні"» (Там само. – С. 386). Ця спроба "безпристрасного" погляду і об'єктивного аналізу подій була пов'язана і з новими джерелами, виявленими учнем М. Грушевського В. Гарасимчуком. Того ж, 1909 р., В. Гарасимчук опублікував свою ґрунтовну розвідку з даної проблеми, в якій на основі нововиявлених архівних документів представив панораму історичних подій, пов'язаних з генезою та наслідками угоди, подав критичний погляд щодо її вартості та можливості здійснення.