Грушевський М. С.

Печатки з околиць Галича / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), І. Гирич та ін. – Львів: Видавництво "Світ". – 2005. Т. 7. – C. 322 - 324.

Публікується за виданням: Грушевський М. Печатки з околиць Галича // ЗНТШ. – Львів, 1900. – Т. XXXVIII. – Кн. VI. – С. 1–4.

У статті описані три олов'яні печатки-молібдули, виявлені на терені давнього Галича в кінці XIX ст. Дві з них (із церквища Спаса на Карпиці та з Крилоса) автор пов'язує за написами з особою галицького єпископа Косьми. Щодо образу Божої Матері з Христом, наявного на всіх трьох молібдулах, він висловлює здогад, що це міг бути патрональний образ галицької катедри. Ярослав Пастернак, виявивши на території Крилоса (у розвідковій траншеї на захід від існуючої Успенської церкви) ще одну аналогічну, але гірше збережену печатку Косьми, погодився з цими двома гіпотезами М. Грушевського. При цьому Я. Пастернак розви¬нув його аргументацію щодо атрибуції печаток єпископу Косьмі (Пастернак Я. Старий Галич. – Краків; Львів, 1944. – С. 200–202). Він також вважав, що образ на печатці "Знам'я Богородиці" (Влахернська Богородиця-Оранта з дитям на колінах) був узятий зі старого собору і вмурований у середню апсиду нинішньої крилоської церкви (Там само. – Табл. XVI, малюнок знизу). На жаль, фресковий медальйон з Богородицею-апсидою було зафарбовано в 1991 р. з дозволу церковної громади с. Крилос. Третю печатку зі св. Теодосієм Я. Пастернак пов'язував з ім'ям незнаного ближче галицького владики (Там само. – С. 199).

У 1999 р. на дитинці давнього Галича, в Крилосі, було виявлено різьблений камінь із кириличними написами, один з яких відчитано: "Господи, Кузьма писав..." і, як вважають першовідкривачі, належить галицькому єпископові Косьмі (Космасу, Кузьмі): Вуйцик В., Лукомський Ю., Петрик В. Різьблений камінь XII ст. з галицького дитинця // Дрогобицький краєзнавчий збірник. – Дрогобич, 2000. – Вип. 4. – С. 324–326. Проте В. Александрович висловив припущення, що авторство цього напису може належати місцевому різьбяреві Кузьмі (Александрович В. Мистецтво Галицько-Волинської держави. – Львів, 1999. – С. 51–52).

Знаходження першої молібдули при дослідженні церквища Спаса на Карпиці підтверджує гіпотезу про те, що саме тут була резиденція галицького князя Володимирка Володаревича і його сина Ярослава Осмомисла, коли єпископську кафедру в Галичі обіймав Косьма.

Попередній перегляд:

Джерело публікації: Грушевський М. С. Твори. Т. 7 (2005)

Грушевський, М. С.