Економічний стан селян в Сяноцькім старостві в середині XVI в. на основі описей королівщин / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), І. Гирич та ін. – Львів: Видавництво "Світ". – 2005. Т. 7. – C. 392 - 413.
Публікується за виданням: Грушевський М. Економічний стан селян в Сяноцькім старостві в середині XVI в. на основі описей королівщин // Жерела до історії України-Руси. – Львів, 1900. – Т. III. – С. 1–27. Передрук з власною пагінацією вийшов у т. 4 Розвідок і матеріалів до історії України-Руси (Львів, 1902).
Стаття завершує тріаду статей-передмов М. Грушевського до видання люстрації Руського воєводства 1564–1565 рр. у "Жерелах до історії України-Руси (Львів, 1895–1900. – Т. 1–3). У двох попередніх статтях автор розглянув економічне та правове становище сільського населення Галицького Подністров’я (охоплюючи аналізом Снятинське, Галицьке, Теребовельське, Стрийське, Дрогобицьке та Самбірське староства) та села Перемиського староства (див. публікацію з коментарями П. Кулаковського: Грушевський М. Твори: У 50 т. – Львів, 2003. – Т. 5. – С. 243–320). У третій, кінцевій статті М. Грушевський проаналізував устрій та життя селянства найзахіднішого регіону Руського воєводства – Сяноцького староства. При написанні статті, крім власне матеріалів люстрації 1564–1565 рр., автор використав кілька допоміжних джерел із першої половини XVI ст.: реєстр доходів Сяноцького староства 1523–1524 рр., 1524– 1525 рр. та 1548 р.; інвентар після смерті старости Себастіяна Любомірського 1558 р. та реєстр доходів того ж часу. М. Грушевський користується тим же планом дослідження, що й у попередніх статтях: чисельність сіл, їхнє розміщення» правові категорії селян (свобідні, слуги, загородники, підсусідки тощо), форми землеволодіння, рівень оподаткування, селянські обов'язки та служба. Проте інше коло джерел зумовило новий ракурс дослідження. Зокрема, саме на прикладі сіл Сяноцького староства автор простежив важливий процес скупівлі селянських господарств шляхтичами. М. Грушевський використав ці дані в "Історії України-Руси", стверджуючи про відсутність права селян на землю у правовій системі Польської держави: Грушевський М. Історія України-Руси. – Львів, 1905. – Т. 5. – С. 155–156.
Див. основну літературу, видання матеріалів та джерел про Сяноччину в Середньовіччя та ранньомодерний час: Winiarz A. Ziemia Sanocka w latach 1463–1552 // Kwartalnik Historyczny. – Lwów, 1896. – T. 10. – S. 286–306; Kucharski W. Sanok i Sanocka ziemia w dobie Piastów i Jagiełłonów. – Lwów, 1905; Dąbkowski P. Ziemia Sanocka w XV stoleciu. – Lwów, 1931. – T. 1–2; Fastnacht A. Osadnictwo ziemi sanockiej w latach 1340–1650. – Wrocław, 1962; Słownik historyczno-geograficzny ziemi sanockiej w średniowieczu / Wyd. A. Fastnacht; do dr. przygot. A.Fastnacht-Stupnicka i A.Gąsiorowski. – Brzozów, 1991. – Cz. 1; Brzozów; Wzdów; Rzeszów, 1998. – Cz. 2; Kraków, 2002. – Cz. 3; Rejestr poborowy ziemi sanockiej z 1640 r. / Wyd. Z.Budzyński, K.Przyboś (Polska południowo-wschodnia w epoce nowożytnej. – Źródła dziejowe, t. 2, cz. 1). – Rzeszów, 1998; Rejestr poborowy ziemi sanockiej z 1655 r. / Wyd. Z. Budzyński, K. Przyboś (Polska południowo-wschodnia w epoce nowożytnej. –Źródła dziejowe, t. 2, cz. 2). – Rzeszów, 1998.
Бібліотека
адреса матеріалу: 
Попередній перегляд:
