Грушевський М. С.

Чи маємо автентичні грамоти кн[язя] Льва? Критично-історична розвідка / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), І. Гирич та ін. – Львів: Видавництво "Світ". – 2005. Т. 7. – C. 442 - 460.

Публікується за виданням: Грушевський М. Чи маємо автентичні грамоти кн[язя] Льва? Критично-історична розвідка // ЗНТШ. – Львів, 1902. – Т. XLV. – Кн. І. – С. 1–22.

Сьогодні немає сумнівів у тому, що М. Грушевський уперше в українській науці ґрунтовно й критично вивчав і використовував у своїх працях писемні джерела. Діапазон цих джерел на диво широкий і багатий у видовому, типологічному та жанровому відношеннях. Учений досліджував як українські, так і інші слов'янські, а також західноєвропейські джерела. Використовував усі відомі історичні пам'ятки, що кидають хоча б найменше світло на духовну й матеріальну історію українського народу від найдавніших часів до XX ст. Окрему увагу звернув учений на документи князя Лева (Лева Даниловича). Ці документи М. Грушевський досліджує в публікованій праці, а також у статті "Еще о грамотах кн[язя] Льва Галицкого (По поводу статьи проф. Линниченка)" (Известия Отделения русского язьжа и словесности Императорской академии наук. – СПб, 1904. – Т. IX. – Кн. 1. – С. 268–283) та обширних коментарях до III і V томів "Історії України-Руси" (Львів, 1905. – Т. III.– С. 108–109, 520–521; Т. V. – С. 145, 150) та ін.

Заслуга М. Грушевського полягає в тому, що він: по-перше, як ніхто до нього в українській науці, зайнявся детальним фаховим аналізом документів, складених від імені князя Лева (Лева Даниловича), розглянувши відомі на той час списки; по-друге, при дослідженні грамот застосовував класичний – історично-по¬рівняльний та інші дипломатичні методи оцінки документів, спираючись на відомий східнослов'янський дипломатарій і заодно використовуючи візантійську, ватиканську та загальноєвропейську дипломатичну традиції; зосереджувався на цілому комплексі внутрішніх ознак документів (про зовнішні не йдеться, оскільки, як уже зазначено, усі грамоти з іменем князя Лева (Лева Даниловича) дійшли в копіях), а саме на їхніх змісті, структурі та мові; по-третє, аналізуючи документи, не задовольнявся вузьким вивченням їхніх текстів, смислового навантаження клаузул грамот, а всебічно досліджував їх, послідовно спирався на широкий історичний матеріал, що давало змогу зрозуміти історичний контекст грамот, а водночас епоху, в якій вони з'явилися.

Попередній перегляд:

Джерело публікації: Грушевський М. С. Твори. Т. 7 (2005)

Грушевський, М. С.