Рожне поле / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), І. Гирич та ін. – Львів: Видавництво "Світ". – 2007. Т. 8. – C. 11 - 12.
Публікується за виданням: Грушевський М. Рожне поле // ЗНТШ. – Т. LХХѴІІ. – Кн. ІІІ. – Львів, 1906. – С. 171–173. Автограф зберігається у: Центральний державний історичний архів України у Львові (далі – ЦДІА України у Львові). – Ф. 401, оп. 1, спр. 46, арк. 120; спр. 49, арк. 335.
Топонім Рожне поле відомий з літописів X і XII ст.: князі Володар і Василько Ростиславичі і князь Святослав "срѣтошася на поли Рожни, исполчившимся обоимъ" (1097, Лавр., 114: Лаврентиевская летопись // Полное собрание русских летописей (далі – ПСРЛ). – СПб, 1846. – Т. 1 (далі – Лавр.). Перша цифра вказує на рік запису, друга – на число колонки у виданні) (У Воскресенському літописі (ПСРЛ. – СПб, 1856. – Т. VII. – С. 169) ці події датовано 1099 р.); "на Рожни поли не могошася бити" князі в 1114 р. з Володимирком Галицьким "зане Володимер стоя на Голых Горах" (1114 р.: Лавр., 135). Інших вагомих за достовірністю згадок Рожного поля у літописах немає.
Місцезнаходження Рожного поля, незважаючи на порівняно чітку літописну оповідь про хід і час подій, донедавна залишалося лише приблизно визначеним. Зацікавлення його локалізацією зростало у зв'язку із семантикою назви, за якою приховувалися визначення не просто слів ріг/рог, рожн-е, а межі, границі Галицького і Володимирського князівств. Д.3убрицький писав: "Коли ми відгадаємо положення того місця [тобто Рожного поля. – О.К.] ми раптом визначимо у крайньому разі одну тодішню граничну точку між Галичиною і Волинню". Як вказують дослідження ХIХ – початку XX ст., місцезнаходження Рожного поля мало різні тлумачення. М. Барсов уміщав його "по дорозі з Теребовлі до Звенигорода між Серетом і Голими Горами" і пов'язував локалізацію із селом Рожнів (Барсов Н. П. Очерки русской исторической географии. – Варшава, 1885. – С. 117–118, 290, 358). Д. Зубрицький порівнював літописну назву з назвою с. Рожносинці (поблизу м. Збараж Тернопільської обл.), пропонуючи свою етимологію від слова рожь (жито) (ЗубрицкийД. История древнего Галичско-русского княжества. – Львов, 1852. – Ч. ІII. – С. 33, 59–60). М. Погодін знаходив це місце на р. Стир (західніше м. Броди) (Погодин Н. Исследования, замечания и лекции о русской истории. – М., 1850. – С. 168 та ін.). Я. Головацький, М. Арцибашев і А. Петрушевич прирівнювали його до назви с. Рожиямпіль на Волині. Див.: Головацкий Я. Географический словарь западнославянских й югославских земель й прилежащих стран. – Вильно, 1884. – С. 226; Галицкий исторический сборник, издаваемый обществом Галицко-Русской матицы. – Львов, 1853. – Вып. I. – С. 113–114. Ян Лям локалізував його на ріці Танві (Любачівщина) і тут же твердив, що в місцевій номенклатурі ця назва не відома. "Ніде я не знаходив, – пише Я. Лям, – розв'язання тієї топографічної згадки; ніде на цілому просторі на північ і південь від Гологір не збереглася назва з коренем рожн- хоч би у назві будь якої ниви, кургану" (Lam J. Starożytny Dźwinogrod і Różne Pole. – Lwów, 1886. – 8. 10). Свідчення Григорія Кузьми, опубліковані М. Грушевським, надають змогу з'ясувати, що давня назва у скороченій формі живе в мікротопонімі Рожоволя (тоді ще назва фільварку), на Львівщині, тобто існує Рожна Воля, або Воля на Рожнім (полі). Згодом Б. Гошовський знайшов на суміжній території інші мікротопоніми – Ріжна, Підріжна тієї ж основи в околиці с. Борткова (Гошовський Б. Княжі Голі Гори і Рожне Поле // Літопис "Червоної калини". – Львів, 1939. – № 3–4. – С. 16 та ін.), що у порівнянні з іншими джерелами визначило місцезнаходження давнього Рожного поля, тим самим і границі між двома князівствами того часу. Зауважимо, що записані і нами з уст народ під час польових обстежень мікротопоніми підтверджуються документально на основі Иосифінської (1787) і Францисканської (1820–1821) метрик та інших актів, що зберігаються у ЦДІА України у Львові: село Бортків – “Rożna”, “na Rożni”, “Niwa pole Rożna zwane i przy nim podniwki” (ЦДІА України у Львові. – Ф. 19, on. XVIII, спр. 12: 1787 р.); “Na Rożnej”, “Rożna” (Там само. – Ф. 20, on. XVIII, спр. 8: 1820–1821 р р.), “Podróżna” (Там само. – Ф. 186, on. 1, спр. 1798: 1845–1849 рр.). Мікротопоніми Рожоволя, Рожволі – “Roźowola”, “Rożwoli” фіксують метрики та сучасні топографічні карти як назви піль, сінокосів та інших угідь сіл Скнилів (Там само. – Ф. 19, on. XVIII, спр. 13:1789 р .), Фірлеївка (Там само. – Ф. 19, on. XVIII, спр. 61: 1789 р.), Скварява (Там само. – Ф. 19, on. XVIII, спр. 10: 1789 р.), Андріївка та сусідніх до них поселень.
Локалізація названих мікротопонімів дає можливість визначити не тільки місце, що вказує на літописне Рожне поле, але й до певної міри встановити його протяжність від лівих допливів річки Белзець до лівих допливів річки Іологірки, що, правдоподібно, показує саме в цих місцях на проходження границі двох князівств – Галицького і Володимирського, а отже, й межі тодішньої Галичини і Волині ще в XI ст.
Бібліотека
адреса матеріалу: 
Попередній перегляд:
