Призрак / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), І. Гирич та ін. – Львів: Видавництво "Світ". – 2011. Т.12. – C. 16.
Перша публікація: Михайло Грушевський: Із літературної спадщини. — С. 59–60.
Подається за автографом: ЦДІАК України. — Ф. 1235. — Оп. 1. — Спр. 260. — Арк. 31.
Упродовж квітня-травня 1882 року родина Грушевських пережила велику трагедію: за короткий час від скарлатини і дифтерії померло троє дітей — Марія, Захар, Федір — молодші сестра і брати Михайла. “Коли я приїхав щось у два тижні після смерті останнього з небіжчиків [на той час Михайло навчався у Тифліській гімназії. — Г.Б.], побачив батька і матір, їх постави і лиця, сі наново вибілені для дезинфекції стіни, з запахом ліків, малого брата, що тулився коло батьків, обминений смертю, мене обхопив такий тяжкий невимовний жаль, що я роздер би небо своїм плачем, коли б дав йому волю”. — Грушевський М. Спомини // Київ. — 1988. — № 12. — С. 118. (У публікації помилково — “плечем”. — Г.Б.).
З приводу почуттів, висловлених у цьому вірші, М. Грушевський згодом писав: “Памятен мне особенно страх смерти, который напал на меня в декабре и марте... Я не стыжусь сознаться, что испугался смерти — как бы мрачно я не смотрел на жизнь, все же всеми силами своей души я хочу жить...” (Грушевський М. Щоденник (1883–1884) / Публікація Л.Зашкільняка // Київська старовина. —1993. — № 3. — С. 31).
адреса матеріалу: 
Попередній перегляд:
