Современные мученики. (Водяной разговор) / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), І. Гирич та ін. – Львів: Видавництво "Світ". – 2011. Т.12. – C. 340 - 342.
Перша публікація: Михайло Грушевський: Із літературної спадщини. — С. 133–135. Публікується за автографом: ЦДІАК України. — Ф. 1235. — Оп. 1. — Спр. 261 — Арк. 51–52 зв. На першому аркуші дата: 1884, чер. 30. Як уже було сказано, в цей період М.Грушевський деякі назви місяців вживав у дещо незвичному для нас значенні (див. про це детальніше у преамбулі до розділу “Проза”), зокрема, червнем він називав сучасний липень. Отже, датуємо даний полілог 30 липня 1884 р. Підзаголовок твору “Водяной разговор” означає, що дія відбувається “на водах” — тобто на курорті, де люди лікуються мінеральною водою. М.Грушевський кілька разів бував на одному з таких курортів — у Кисловодську і, звичайно, мав змогу спостерігати типові “курортні” сцени, розмови, характери. Про цей твір М.Грушевський згадує у “Споминах”: «Зробив я “пробу пера” і російською мовою: написав quasi-гумористичні кисловодські діалоги на тему поганих столовок, нарзану і жолудкових клопотів і послав до якоїсь газети, де їх, розуміється, не надрукували. Але сій російській пробі я не надавав значення...» — Грушевський М. Спомини // Київ, 1988. — № 12. — С. 126–127.
адреса матеріалу: 
Попередній перегляд:
