Грушевський М. С.

[Спроба перекладу "Енеїди” Вергілія] / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), І. Гирич та ін. – Львів: Видавництво "Світ". – 2011. Т.12. – C. 346.

Перша публікація — за автографом: ЦДІАК України. — Ф. 1235. — Оп. 1. — Спр. 260. — Арк. 79. Чернетка написана олівцем з численними правками. За особливостями стилю та почерку датуємо цей начерк перекладу приблизно 1883 р., коли М.Грушевський починав писати українською мовою. Для порівняння подаємо перші рядки поеми Вергілія в сучасному перекладі М.Білика: Ратні боріння й героя вславляю, що перший із Трої, Долею гнаний, прибув до Італії, в землі лавінські. Довго всевишня по суші і морю ним кидала сила, Бо невблаганна у гніві Юнона була безпощадна. Досить натерпівся він у війні, поки місто поставив, Переселивши у Лацій богів, звідки рід був латинський, Родоначальники Альби й мури походили Рима. Музо, про всі ті причини згадай нам, чию він образив... Латинська й грецька мови належали до основних предметів класичної гімназії у царській Росії, а методика їх викладання передбачала досить глибоке ознайомлення учнів з авторами й оригінальними текстами античної літератури. Ще до вступу в гімназію М.Грушевський самостійно освоїв ази цих наук. У “Споминах” (Київ. — 1988. — № 9. — С. 126) він згадує, що в домашній бібліотеці була «“Енеїда” Вергілія в поганім перекладі Соснецького...» (йдеться про видання російського перекладу І.Соснецького 1872 р.). Навчальний план передбачав роботу з текстами “Енеїди” Вергілія у шостому й сьомому класі гімназії, у тому числі й переклад її фрагментів російською мовою. На той час М.Грушевський уже мав власну думку з приводу античних текстів: “З римських поетів найбільше цікавим — бо тонким — здавався мені Горацій...” (Спомини // Київ. — 1992. — № 2. — С. 114). Ґрунтовне знання античної культури було органічним для М.Грушевського і справило значний вплив на його творчість.