Бех-аль-Джугур [II] / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), І. Гирич та ін. – Львів: Видавництво "Світ". – 2011. Т.12. – C. 421 - 430.
Перша публікація цього варіанта оповідання: Діло. — 1885. — Ч. 66–68. Якщо попередній текст дає змогу зрозуміти, як виглядав у загальних рисах невідо- мий на сьогодні автограф М.Грушевського оповідання “Бех-аль-Джугур”, пересланий до Львова для публікації, то сама публікація фіксує наступний етап побутування твору — його введення у літературний обіг. У цьому випадку незаперечним є той факт, що першодрук значно відрізнявся від автографа. Важливо простежити міру втручання редакції “Діла” в авторський текст: правописні, лексичні та стилістичні правки, адаптація мови до її західноукраїнського варіанта. Як зазначалося у коментарі до основного тексту оповідання “Бех-аль-Джугур”, цей твір ще не раз друкувався у наступні роки, і вже в цих пізніших публікаціях автор мав змогу активно втручатися у тканину свого твору. Однак, як показав час, М.Грушевський позитивно сприйняв чимало стилістичних змін, внесених редакцією “Діла”, й узаконив їх у подальших авторизованих публікаціях. Відтворюючи текст першодруку, ми лише перші два речення подаємо абсолютно у відповідності з оригіналом, а далі вносимо деякі правописні зміни: замінюємо ять та ô на і, знімаємо ъ у кінці слова, вводимо апостроф та ін. — тобто подаємо текст наближено до сучасного правопису. Однак на лексичному рівні не допускаємо жодних втручань, відтворюючи навіть очевидні друкарські помилки: “баланів”, “бугувірів”, “намахнувся”, “грошаки” замість “бананів”, “бузувірів”, “замахнувся”, “грошики” та ін.