[Між 6 лютого та 11 лютого (за ст. ст.) 1909 р.]
м. Петербург.

Орієнтовна дата встановлена за наступною телеграмою від 11 лютого (за ст. ст.) 1909 р. (див. арк. 16 у цьому корпусі) та щоденниковими нотатками М. Грушевського за лютий 1909 р., що співпадають зі змістом телеграми.

Зокрема, перебуваючи в Петербурзі, 6 (19) лютого 1909 р. він записав: «З Київа натомість досить сумний лист про небезпеку конфіскації Самійленка, Треповим» (ЦДІАК України. Ф. 1235. Оп. 1. Спр. 25. Арк. 246 зв.). Йшлося про видання: Самійленко В. Україні: Збірник поезій 1885–1906 рр. / Ред. М.Мочульський; передм. І.Франка. – К.: [Українсько-руська видавнича спілка], 1909. Про згадану «небезпеку» конфіскації збірки детально інформував М.Грушевського Ю.Тищенко в листі від 4 лютого (за ст. ст.) 1909 р. (Листування Михайла Грушевського. – Т. 6: Листування Михайла Грушевського та Юрія Тищенка / Упоряд. О.Мельник; ред. Л.Винар. – Київ; Нью-Йорк; Париж; Львів; Торонто, 2012. – С. 132–133).

Збірку конфіскували відповідно до постанови Київського тимчасового комітету у справах друку від 30 січня (за ст. ст.) 1909 р. 13 лютого (за ст. ст.) Київська судова палата порушила судове переслідування проти автора за пп. 2 і 6 ст. 129 «Уголовного уложения» 1903 р., яке було припинене 6 березня (за ст. ст.) 1909 р.

Щоденникові записи дають відповідь і на поставлене в телеграмі запитання щодо стану залізниці на Радзивилів: дізнавшись 11 лютого (за ст. ст.) 1909 р., що «дорога вільна» (ЦДІАК України. Ф. 1235. Оп. 1. Спр. 25. Арк. 248–248 зв.), М. Грушевський виїхав до Львова, сповістивши дружину про це наступною телеграмою (див. арк. 16 у цьому корпусі).

Оригінал.
Телеграфний друк (на бланку). Рукопис .
Мова російська.