Листування О. Г. Сластьона з М. С. Грушевським та К. М. Грушевською / М. І. Крячок // Архіви України. – Київ, 1990. – № 5. – C. 32–41.
Невід’ємною частиною розсекреченого у 1989 р. фонду українського живописця, графіка, архітектора, мистецтвознавця і етнографа О. Г. Сластьона (Сластіона) у ЦДАМЛМ УРСР є листи, що висвітлюють творче життя митця, свідчать про його уболівання за відродження, збереження і примноження культурних надбань українського народу та діяльність у цьому напрямку. Заслуговують на увагу епістолярні зв’язки О. Г. Сластьона з Михайлом Сергійовичем і Катериною Михайлівною Грушевськими. Листування живописця з ними відклалося й у фонді М. С. Грушевського, що зберігається в ЦДІА УРСР у м. Києві.
Як свідчать документи, відомий учений та його дочка допомагали Опанасу Сластьону в публікації етнографічних статей і розвідок, народних дум, які він записував із уст виконавців-кобзарів і лірників щоліта з 1884 по 1894 рр. по селах південної Чернігівщини та на Полтавщині, зокрема в Миргороді, де мешкав з 1900 р. до кінця свого життя.
Відомого історика О. Г. Сластьон цікавив як етнограф, який збирав перлини народної творчості, а також як талановитий художник, ілюстратор книг – творець неперевершеної й досі в мистецтві галереї народних кобзарів України, автор прекрасних етнографічних малюнків, предметів української старовини, селянського побуту, зразків народного будівництва, ілюстратор творів Т. Г. Шевченка, письменника й історика Д. Л. Мордовця, історичних праць Д. І. Яворницького.
Листи, що публікуються, безумовно, стануть у пригоді дослідникам творчості О. Г. Сластьона. Водночас вони допоможуть історикам й у вивченні творчої спадщини М. С. Грушевського, збагатять біографію відомого вченого новими фактами.
Подані на розгляд читачів листи з фондів ЦДАМЛМ УРСР і ЦДІА УРСР у м. Києві друкуються вперше. Для зручності в користуванні їх згруповано в чотири групи, які виділені підзаголовками. В межах групи документи розміщені за хронологією (датами написання). Порядкова нумерація всіх листів подається в межах добірки. Листи публікуються із збереженням тогочасної орфографії. Слова, що вимагають пояснення у примітках, при повторенні в наступних документах вдруге не коментуються.