Грушевський – Скрипнику / Підготовка до друку та передмова І. Б. Гирича // Архіви України: Науково-практичний журнал. – Київ, 1991. – № 3 (227). – C. 71–72.
Проблема стосунків М. С. Грушевського з одним із лідерів українських більшовиків, а на той час наркомом освіти М. О. Скрипником є маловивченою і напівлегендарною. Відомо, що з моменту повернення Михайла Сергійовича на Україну в 1924 р. він мав постійну підтримку серед партійних кіл, і цією постаттю, очевидно, був Микола Олексійович. Так, М. С. Грушевський та його Історична секція з комісіями та катедрами одержували спеціальні субсидії від Наркомпросу, що додавалися до бюджетних коштів ВУАН. Михайло Сергійович видавав низку видань у Держвидаві (зокрема, журнал «Україна»), а не в Академічному видавництві. Крім того, керована ним секція мала значно більший, у порівнянні з іншими науковими установами, штат працівників, котрий з кожним роком збільшувався. Очевидно, що таке особливе положення установ М. Грушевського було неможливе без урядової підтримки. Нарешті в 1928 р. кандидатура Михайла Сергійовича висувалася у президенти ВУАН. М. О. Скрипник був присутній на виборах і підтримував цю кандидатуру.
Лист, що публікується нижче, є документальним підтвердженням досить близьких стосунків академіка і наркома освіти, і саме в той час, коли надзвичайно загострились стосунки М. Грушевського з керівництвом ВУАН. Очевидно, що свої стосунки вони намагалися тримати в таємниці або принаймні не афішувати відкрито. Опосередковано про це свідчить факт прочитання М. Грушевським листа М. Скрипника лише в копії, та до того ж отриманій через руки Ф. Савченка.
Опублікована чернетка листа М. С. Грушевського до М. О. Скрипника від 11 вересня 1927 р. (у публікації лист помилково датований 11 листопада 1927 р.).
Бібліотека
адреса матеріалу: 
Попередній перегляд:
