MYKHAILO HRUSHEVSKY DIGITAL ARCHIVES


е-АРХІВ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО


Розділи

Деталізований пошук
Дати

Листи

Українська Кліо на сторінках польського часопису "Kwartalnik Historyczny" (1918–1939) Лазурко Л. М.
Бібліотека
адреса матеріалу: https://hrushevsky.history.org.ua/item/0013410

Лазурко Лідія Миколаївна

Українська Кліо на сторінках польського часопису "Kwartalnik Historyczny" (1918–1939) / Л. М. Лазурко, О. М. Владига // Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки. – Черкаси, 2022. – № 2. – C. 27–38.


 https://doi.org/10.31651/2076-5908-2022-2-27-38

Цілісне уявлення про українську історичну науку міжвоєнного періоду неможливо скласти без урахування того, якими відклалися її образи у історіографії сусідніх народів. Вельми показовою у цьому контексті є історична наука Польщі як держави, що мала спільне з нами минуле та провадила активну боротьбу за цю історичну спадщину. Поважним репрезентантом польської історіографії вказаного періоду є часопис «Kwartalnik Historyczny», що протягом 1887–1939 рр. видавався у Львові. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об’єктивності з використанням загальнонаукових та спеціально-історичних методів. Наукова новизна полягає у тому, що вперше досліджено образ української історичної науки міжвоєнного періоду, який відклався на сторінках часопису «Kwartalnik Historyczny». У результаті дослідження встановлено, що проблема представлення української історичної науки на шпальтах «Kwartalnika Historycznego» у перші роки міжвоєнного періоду тісно пов’язана з загостренням військово-політичної боротьби між поляками та українцями. Також після здобуття Польщею незалежності змінилися цілі і завдання національної історичної науки та відбулася її переорієнтація на проблеми власного минулого. Це знайшло своє відображення на шпальтах часопису, співпрацівники якого допіру в середині 20-х рр. XX ст. починають звертати увагу на повоєнний доробок українських істориків, найперше пов’язаних зі Львовом (представників школи Михайла Грушевського). Очевидно, що така ситуація була спричинена не тільки руйнуванням наукових контактів з Наддніпрянщиною, а й проблемами відбудови та організації історичної науки останньої. Допіру на початку наступного десятиліття у «Kwartalniku Historycznym» з’являються перші спроби представлення актуального стану справ в усіх дослідницьких осередках української історичної науки, змалювання її цілісного образу. Свідченням відкритості та національної толерантності редакційної політики часопису було запрошення до співпраці у ньому українських авторів: М. Андрусяка, В. Заїкина, М. Кордуби. В цілому редакція «Kwartalnika Historycznego» намагалася зберігати об’єктивність у оцінках української історіографічної продукції, що було традиційно притаманно редакційній політиці часопису, спрямованій на відстоювання високих стандартів провадження історичного дослідження у дусі позитивізму навіть у міжвоєнну добу.

Abstract. Introduction. It is impossible to form a complete picture of the Ukrainian historical science of the interwar period without taking into account how its images were deposited in the historiography of neighboring nations. In this context, the historical science of Poland as a state that had a common past with us and waged an active struggle for this historical heritage is very indicative in this context. An important representative of Polish historiography of the specified period is the magazine “Kwartalnik Historyczny”, which was published in Lviv during 1887–1939.

The research methodology is based on the principles of historicism, systematicity, scientificity, verification, authorial objectivity using general scientific and special-historical methods.

The scientific novelty is that for the first time the image of Ukrainian historical science of the interwar period, which was laid down on the pages of the journal «Kwartalnik Historyczny», was investigated.

Research results. The problem of presenting Ukrainian historical science in the columns of «Kwartalnik Historyczny» in the first years of the interwar period is closely related to the aggravation of the military-political struggle between Poles and Ukrainians. Also, after Poland gained independence, the goals and objectives of the national historical science changed and its reorientation to the problems of its own past took place. This was reflected in the columns of the journal, whose collaborators continued until the middle of the 20s of the 20th century are beginning to pay attention to the post-war work of Ukrainian historians who were first associated with Lviv (representatives of the school of Mykhailo Hrushevskyi). It is obvious that such a situation was caused not only by the destruction of scientific contacts with the Dnieper Ukraine, but also by the problems of reconstruction and organization of the latter’s historical science. It was not until the beginning of the next decade that the first attempts to present the current state of affairs in all research centers of Ukrainian historical science, to paint its holistic image, appeared in the journal «Kwartalnik Historyczny». Evidence of the openness and national tolerance of the magazine’s editorial policy was the invitation to collaborate with Ukrainian authors: M. Andrusyak, V. Zaikin, M. Korduba. In general, the editors of the journal «Kwartalnik Historyczny» tried to maintain objectivity in evaluating Ukrainian historiographical products, which was traditionally inherent in the editorial policy of the journal, aimed at defending high standards of conducting historical research in the spirit of positivism even in the interwar period.

Highslide JS

Попередній перегляд:         Завантажити - 1.039 Mb

 Публікація на веб-сайті журналу "Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки"


Довідки про авторів:

 ВЛАДИГА ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА
 ЛАЗУРКО ЛІДІЯ МИКОЛАЇВНА

Довідки про персоналії:

 ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ

Лазурко, Лідія Миколаївна

Владига, Ольга Миколаївна

Персоналії:

Грушевський Михайло Сергійович

 

Всі права захищені ©

       

Розробка сайту та програмно-технологічна підтримка: Катерина Лобузіна