MYKHAILO HRUSHEVSKY DIGITAL ARCHIVES


е-АРХІВ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО


Розділи

Деталізований пошук
Дати

Листи

Михайло Грушевський як організатор науки в рецепції закордонних істориків 1968–1989 років Сабінський М. Е.
Бібліотека
адреса матеріалу: https://hrushevsky.history.org.ua/item/0014426

Сабінський Михайло Едуардович

Михайло Грушевський як організатор науки в рецепції закордонних істориків 1968–1989 років / М. Е. Сабінський // Проблеми гуманітарних наук: Збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка. Серія "Історія". – 2023. – Вип.12 (54). – C. 266–282.


 https://doi.org/10.24919/2312-2595.12/54.283750

Метою дослідження є з’ясування особливостей рецепції науково-організаційної праці М. Грушевського представниками української закордонної історіографії 1968–1989 рр. Методологія дослідження передбачає використання принципів історизму й об’єктивності, а також загальнонаукових і спеціально-історичних методів історіографічного дослідження. Наукова новизна статті полягає у спробі всебічної реконструкції історіографічних дискусій довкола науково-організаційної праці М. Грушевського в середовищі українських закордонних істориків протягом 1968–1989 рр.

Висновки. Опрацювання проблематики науково-організаційної грушевськіани в діаспорній гуманітаристиці протягом другої половини 1960–1980-х рр. показало виразну спеціалізацію історіографічного дискурсу. Вона проявлялася у помітному зростанні кількості наукових студій, у яких уперше в україністиці здійснювалася спроба всебічного вивчення обраного сюжету спадщини Грушевського-організатора науки на підставі наявного кола джерел та із застосуванням модерного методологічного інструментарію. У підсумку було створено низку новаторських студій, багато з яких і до сьогодні не тільки не втратили наукової цінності, але й не заступлені новішими опрацюваннями. З іншого боку, об’єктивна обмеженість документальної бази мала наслідком фрагментарність грушевськознавчого дискурсу. Наприклад, у досліджуваний період не з’явилося жодного дослідження про працю М. Грушевського на форумі Українського наукового товариства. Ця обставина також унеможливлювала спроби узагальнювального погляду на науково-організаційну спадщину Великого Українця. Попри те, саме історіографічна література 1968–1989 рр. уможливила стрімкий поступ материкового грушевськознавства після проголошення української незалежності.

The purpose of the study is to clarify the peculiarities of the reception of the scientific and organizational work of M. Hrushevsky by representatives of Ukrainian foreign historiography in 1968–1989. The research methodology involves the use of the principles of historicism and objectivity, as well as general scientific and special-historical methods of historiographical research. The scientific novelty of the article consists in an attempt to comprehensively reconstruct the historiographical discussions surrounding the scientific and organizational work of M. Hrushevsky among Ukrainian foreign historians during 1968–1989.

Conclusions. The study of the problems of scientific and organizational Hrushevsky studies in diasporic humanitarianism during the second half of the 1960s – 1980s showed a clear specialization of the historiographical discourse. It manifested itself in a noticeable increase in the number of scientific studies, in which, for the first time in Ukrainian studies, an attempt was made to comprehensively study the chosen aspect Hrushevsky's legacy, the organizer of science, based on the available range of sources and with the use of modern methodological tools. As a result, a number of innovative studies were created, many of which not only have not lost their scientific value to this day, but have not been replaced by newer studies. On the other hand, the objective limitation of the documentary base resulted in the fragmentation of the discourse on Hrushevsky studies. For example, during the studied period, not a single study about M. Hrushevsky’s work appeared at the forum of the Ukrainian Scientific Society. This circumstance also made it impossible to attempt a generalizing view of the scientific and organizational heritage of the Great Ukrainian. Despite this, it was the historiographical literature of 1968–1989 that enabled the rapid progress of mainland Hrushevsky studies after the declaration of Ukrainian independence.

Highslide JS

Попередній перегляд:         Завантажити - 1.461 Mb

 Публікація на веб-сайті журналу Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія Історія


Довідки про авторів:


Довідки про персоналії:

 ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ

Сабінський, Михайло Едуардович

Персоналії:

Грушевський Михайло Сергійович

 

Всі права захищені ©

       

Розробка сайту та програмно-технологічна підтримка: Катерина Лобузіна