Тельвак В. "Бої за Грушевського": доба Української революції в дискусіях діаспорних інтелектуалів повоєнного двадцятиліття / В. Тельвак, М. Сабінський // Емінак: науковий щоквартальник. – 2022. – Вип. 1 (37) (січень – березень). – C. 100–109.
The aim of this study is to clear up the peculiarities of the discussion about M. Hrushevskyi’s social and political activity in the historiography of Ukrainian diaspora. At the same time, the emphasis is placed on the least known period of foreign Hrushevskyi studies, when the prominent intellectual’s body of work was studied by his younger contemporaries and colleagues who were lucky enough to be on the other side of the ‘Iron Curtain’. Attention is also paid to the brightest page of Hrushevskyi’s biography as a politician – when he was a Head of the Central Rada, which still causes a lot of discussions today. The scientific novelty of the paper is in the comprehensive study of the little-known issue of receptive Hrushevskyi studies – the clarification of the peculiarities of interpreting M. Hrushevskyi’s social and political activity during the years of revolution by Ukrainian intellectuals abroad in the second half of the 1940s – the first half of the 1960s. Conclusions. The most debatable issues of Hrushevskyi studies discourse are clarified: the rapid leaning by the Head of the Central Rada more towards the left views, his attitude to the army, the reasons of the scientist’s federalistic views, etc. The ideological context of the historiographical discussions is reproduced. It consisted in the competition of diaspora intellectuals, who represented the republican and hetman party environments, for the inculcation of their own interpretation of the events of Ukrainian revolution in the minds of exiled Ukrainians. Those discussions were influenced by the emerging of new factual material and original interpretive models, brought by the memoirs of M. Hrushevskyi’s contemporaries. Also, the general progress of Ukrainian humanitaristics in the free world stimulated a rethinking of classical Hrushevskyi studies issues. Thanks to this, for example, a completely original view of the federalistic model of a prominent figure is formed. In general, the social and political Hrushevskyi studies of the mentioned twenty-year period make it possible gradually to reach new problem-thematic horizons. Мета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей обговорення суспільно-політичної діяльності М. Грушевського в історіографії української діаспори. При цьому акцент зроблено на найменш знаному періоді закордонного грушевськознавства, коли студії над вивченням спадщини визначного інтелектуала здійснювали його молодші сучасники та колеги, котрим поталанило опинитися по інший бік «залізної» завіси. Також наголос зроблено на найяскравішій сторінці біографії Грушевського-політика – його головуванні у Центральній Раді, що й по сьогодні породжує чимало дискусій. Наукова новизна статті полягає у всебічному дослідженні малознаної проблеми рецептивної грушевськіани – з’ясуванні особливостей інтерпретації суспільно-політичної діяльності М. Грушевського в роки революції українськими закордонними інтелектуалами у другій половині 1940-х – першій половині 1960-х рр. Висновки. З’ясовано найбільш дискусійні проблеми грушевськознавчого дискурсу: стрімке полівіння політики голови Центральної Ради, його ставлення до власної армії, природа федералістських поглядів ученого тощо. Відтворено ідейний контекст історіографічних дискусій, що полягав у змагальності діаспорних інтелектуалів, які представляли республіканське та гетьманське партійні середовища, за утвердження в свідомості українців на вигнанні власної інтерпретації подій Української революції. На ці дискусії впливала поява нового фактичного матеріалу й оригінальних інтерпретативних моделей, що їх приносили мемуарні тексти сучасників М. Грушевського. Також і загальний поступ української гуманітаристики у вільному світі підштовхував до переосмислення класичних грушевськознавчих сюжетів. Завдячуючи цьому був сформований, приміром, цілком оригінальний погляд на федералістську модель визначного діяча. Загалом же, суспільно-політична грушевськіана досліджуваного двадцятиліття дала можливість поступово вийти на нові проблемно-тематичні обрії. | 
Бібліотека
адреса матеріалу: 
Попередній перегляд:
