Вплив концепції УАН М. Грушевського та концептуальні засади УВАН в Європі та Північній Америці / І. Гирич // Проблеми гуманітарних наук: Збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка. Серія "Історія". – 2023. – Вип.12 (54). – C. 251–267.
Мета статті. Обґрунтувати вплив концепції національної академії наук Михайла Грушевського 1890–1920-х рр. на формування концепції Української вільної академії наук 1945 р. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів і порівняльно-історичному методі, виходячи з принципів об’єктивності й історизму. Наукова новизна статті полягає у спробі комплексного аналізу концептуальних ідей М. Грушевського на НТШ-УНТ-УАН та їхній вплив на концепцію УВАН. Висновки. Концепція Української академії наук (УАН) 1920-х рр. мала вирішальний вплив на концепцію Української вільної академії наук (УВАН) 1940– 1950-х рр. В основі однієї і другої лежали фундаментальні думки Михайла Грушевського на наукове і суспільне призначення національної науки для української нації. УВАНівці визнавали слушним переконання голови Історичної секції ВУАН про першочерговість розвою гуманітарних наук. Члени-засновники УВАН взорувалися на діяльність М. Грушевського в межах Історичної секції ВУАН у 1920-ті рр. Також взято було і систему поділу на секції наукових знань (історико-філософсько-філологічні, соціально-економічні та точні науки і медичні дисципліни), яка існувала і в Науковому товаристві ім. Шевченка у Львові, Українському науковому товаристві у Києві та ВУАН, котру розробив М. Грушевський. У своїй діяльності УВАН взяла на озброєння наукову схему історії України, розроблену Михайлом Грушевським. Так, у своїх дослідах УВАНівські вчені розробляли історію ХІХ – початку ХХ ст., як початку модерного часу і постання й обґрунтування національної ідеології новітнього періоду. Особливо це помітно у творчості О. Оглоблина, О. Пріцака, Ю. Шевельова, В. Міяковського. Отже, батьки-засновники УВАН взорувалися на концепцію М. Грушевського щодо своєї попередниці – УАН в Києві до її розгрому в період сталінщини.
The article’s purpose. To substantiate the influence of Mykhailo Hrushevskyi’s 1890s – 1920s concept of the National Academy of Sciences on the shaping of the Ukrainian Free Academy of Sciences concept in 1945. The methodological basis lies in an interdisciplinary approach. Special emphasis is placed on the structural-functional systematic analysis of historiographical data and the comparative-historical method based on the principles of bjectivity and historicism. The scientific novelty of the article relies on attempting comprehensive analysis of M. Hrushevskyi’s conceptual ideas at the Shevchenko Scientific Society, the Ukrainian Scientific Society and the Ukrainian Academy of Sciences and their influence on the Ukrainian Free Academy of Sciences concept. Conclusions. The Ukrainian Academy of Sciences (UAN) concept of the 1920s had a decisive impact on that of the Ukrainian Free Academy of Sciences (UVAN) of the 1940s-1950s. At the basis of both lay Mykhailo Hrushevskyi’s fundamental thoughts on the scientific and social goals of Ukrainian national science. UVAN members shared his conviction that the development of humanities is a priority. UVAN's founding members looked up to M. Hrushevskyi's activities within the Historical Section of the VUAN in the 1920s. The division system into sections of scientific disciplines (historical, philosophical, philological, socio-economic, those of exact sciences, medical disciplines, etc.) was also adopted, akin to the system applied by Lviv's Shevchenko Scientific Society, Kyiv's Ukrainian Scientific Society and UVAN, developed by M. Hrushevskyi himself. In its activities, UVAN adopted the scientific framework of Ukrainian history developed by Mykhailo Hrushevskyi. In their research, UVAN scholars studied 19th and early 20th century history, the beginning of modern era, which signified the emergence of modern-day national ideology, as well as its justification. This is especially relevant in the work of O. Ohloblyn, O. Pritsak, Yu. Shevelov and V. Miiakovskyi. It’s been well-documented that the UVAN founding fathers looked up to M. Hrushevskyi’s concept fulfilled in its preceding organization – Kyiv’s UAN, before its demolition during the Stalinist period.
Бібліотека
адреса матеріалу: 
Попередній перегляд:
