Рецепція постаті Михайла Грушевського у світлі джерел "born digital" як елемент сучасної історичної свідомості / В. Тельвак, В. Вернер, В. Тельвак // Проблеми гуманітарних наук: Збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка. Серія "Історія". – 2023. – Вип.12 (54). – C. 285–309.
Мета статті полягає у з’ясуванні особливостей рецепції постаті М. Грушевського в кіберпросторі, що проявляється у частоті пошуку інформації про нього в популярному пошуковику Google, а також найбільшій цифровій енциклопедії Вікіпедія. Методологія дослідження. Аналіз, виконаний за допомогою комп’ютерних методів, проводився на двох типах даних: часові ряди (кількісні дані) та набори ключових слів (якісні – текстові дані). Методи, які використовуються для дослідження часових рядів: аналіз центрального тренду в наборі та окремих моментів часу, а також виділення основного тренду з часового ряду шляхом відсіювання сезонних і випадкових компонентів за допомогою фільтра Ходріка-Прескотта. Для аналізу наборів ключових слів (текстових даних) були використані методи комп’ютерної лінгвістики: на основі набору ключових слів створювали лінгвістичний корпус, з якого видаляли слова, що мають лише граматичне значення. Потім була складена таблиця частоти зустрічальності окремих слів як окремо, так і частоти асоціацій між словами. Наукова новизна статті полягає у спробі комплексного аналізу рецепції постаті М. Грушевського в кіберпросторі. Висновки. Дослідження уможливило довести, що М. Грушевський постає як діяч, знаний і важливий для українського суспільства та, навпаки, не надто запитана постать для користувачів Інтернету з інших країн. Як бачимо з отриманих результатів, в запитах стосовно М. Грушевського домінує здебільшого наукова та дидактична тематика. Тож певною робочою гіпотезою є те, що дискурс, що описує М. Грушевського, не є скільки-небудь помітно політизованим, щоб можна було очікувати з огляду на його карколомну кар‘єру в революційні роки. Натомість згаданий дискурс пов’язаний з освітою, дослідженнями над культурною спадщиною, пам’яттю та історією. Отримані результати стануть у нагоді насамперед соціологам, котрі зосереджені на з‘ясуванні динаміки зміни настроїв українців стосовно найбільш авторитетних діячів минулого.
The purpose of the article is to clarify the peculiarities of the reception of M. Hrushevsky in cyberspace, which is manifested in the frequency of searching for information about him in the popular search engine Google, as well as in the largest digital encyclopedia Wikipedia. The research methodology. Analysis using computer-assisted methods was performed on two types of data: time series (quantitative data) and sets of keywords (qualitative-textual data). The methods used to examine the time series were: analysis of the central tendency in the whole set and in the set divided into individual periods; extraction of the main trend from the time series by sifting out seasonal and random components using the Hodrick Prescott filter. Computational linguistics methods were used to analyse sets of keywords (text data): a linguistic corpus was created based on the set of keywords, from which words with only grammatical meaning were removed. A table of the frequency of occurrence of specific words individually as well as the frequency of associations between words was then drawn up. The scientific novelty of the article consists in an attempt to comprehensively analyze the reception of M. Hrushevskyi in cyberspace. Conclusions. The research revealed that M. Hrushevsky appears as a well-known and important figure for Ukrainian society and, on the contrary, is not a very sought-after figure for Internet users from other countries. As we can see from the above results, questions about M. Hrushevsky are mostly dominated by scientific and didactic topics. Therefore, a certain working hypothesis is that the discourse describing M. Hrushevsky is not noticeably politicized, as might be expected given his prominent political career during the revolutionary years. Instead, the mentioned discourse is related to education, research on cultural heritage, memory and history. The obtained results will be useful, first of all, to sociologists who are focused on clarifying the dynamics of changes in the attitudes of Ukrainians towards the most authoritative figures of the past.
Бібліотека
адреса матеріалу: 
Попередній перегляд:
