Літературне товариство імені Шевченка (1873–1892 рр.) в національній пам'яті українців / Р. Голик, І. Соляр // Український історичний журнал. – Київ, 2023. – № 6 (573). – C. 43–57.
Мета – висвітлити обставини виникнення та організаційної еволюції, розвитку книжної культури, просвітницької діяльності інституції в 1873–1892 рр., показати місце у громадському житті та в національній історичній і культурній пам’яті українців. Методологія базується на методах наукового аналізу й синтезу, системного розгляду соціальних структур у синхронії та діахронії, історико-типологічному, порівняльному, інтелектуальної історії й історії ідей, дослідженнях національної історичної, культурної пам’яті, книгознавчих методах. Основні результати. На підставі аналізу культурної пам’яті та книжної культури проаналізовано зародження ідеї товариства, показано інтелектуальні середовища, в яких воно виникло, продемонстровано основні завдання й публікації в 1873–1892 рр. Постання Літературного товариства імені Шевченка 1873 р., та згодом його трансформація в Наукове 1892 р., були наддніпрянськими культурними імпульсами. Підставою стало прагнення громадських діячів Центральної і Східної України на тлі утисків у Російській імперії розвинути український проєкт на Галичині. На першому етапі (зокрема в 1870-х рр.) нова організація зіштовхнулася з фінансовими труднощами, була закритою та елітарною. Однак уже 1880-ті рр. стали етапом розширення її суспільних впливів, переходом від літературно-науково-популяризаторського синкретизму до відокремлення науки, популяризації й художньої культури. Друкарня товариства була рушієм для розповсюдження українофільства та витіснення москвофільської ідеології на Галичині. Натомість Наукове товариство імені Шевченка стало новою, зміненою формою Літературного. В умовах Галичини воно втілювало ідею університету та академії водночас. Від самого заснування галицька інституція поширювала і зміцнювала ідеологію соборності українських земель, виступала осередком просвітництва. Перспективи подальших досліджень полягають у глибшому порівнянні діяльності ЛТШ та НТШ на тлі культурних трансформацій Галичини й України загалом.
The purpose is to highlight the circumstances of the uprise and organizational evolution of the Shevchenko Society, the development of its book culture and educational activities in 1873–1892, to show the place of the society in public life and in the national cultural and historical memory of Ukrainians. Methodology is based on methods of scientifi c analysis and synthesis, systematic examination of social structures in synchrony and diachrony, historical-typological and comparative methods, methods of intellectual history and history of ideas, studies of historical and cultural memory, and bibliographic methods. Th e main results. Based on the analysis of cultural memory and book culture, the origin of the idea of society is analyzed, the intellectual environment in which it arose is shown, and the main tasks and publications in 1873–1892 are demonstrated. Th e birth of the Shevchenko Society in 1873 and its subsequent transformation into the Shevchenko Scientifi c Society in 1892 were Transdnipro cultural impulses. Its basis was the desire of public fi gures of Central and Eastern Ukraine to develop the Ukrainian project in Halychyna against the background of oppression in the Russian Empire. In the first stage (particularly in the 1870s), the new society faced fi nancial diffi culties and was closed and elitist. However, the 1880s became the stage of the expansion of his social infl uence, the transition from literary-scientific-popularization syncretism to the separation of science, popularization, and artistic culture. Th e printing house of the Shevchenko Society was a driving force for the spread of Ukrainophilism and the displacement of Russophile ideology in Halychyna. Th is means that the Shevchenko Scientifi c Society became a new, changed form of the Shevchenko Literary Society. In the conditions of Halychyna, it embodied the ideology of the university and the academy at the same time. From the very foundation, the Shevchenko Society spread and strengthened the ideology of the unity of the Ukrainian lands and was a center of enlightenment. Prospects for further research consist of a deeper comparison of the activities of the Shevchenko Literary Society and the Shevchenko Scientifi c Society against the background of the cultural transformations of Halychyna and Ukraine in general.
Бібліотека
адреса матеріалу: 
Попередній перегляд:
