Гирич Ігор Творці національного наративу: Сін Чхехо й Михайло Грушевський (спроба порівняльного аналізу) / І. Гирич, К. Баханов // Українські кореєзнавчі студії: Збірник наукових праць. – Київ, 2025. – Вип. 1. – C. 145–165.
Мета полягає у виявлені особливості корейської та української схем національної історії від визначення суб’єктів історичного процесу й витоків держави до окреслення національної ідеї та шляхів її досягнення. Методологія базується на компаративному підході до вивчення особливостей історичних наративів. Наукова новизна. Зіставлено історичні погляди фундаторів корейського (Сін Чхехо) та українського (Михайло Грушевський) історичних наративів. Охарактеризовано умови створення національних наративів в Кореї та Україні. Порівнюються погляди Сін Чхехо та М. Грушевського на субʼєкти історичного процесу, витоки й тяглість національної історії, ідеальні моделі національної державності та шляхи їх досягнення. Висновки. Корейський та українській історичні наративи створювалися як відповідь на політику культурного імперіалізму, мали чітко виражений антиколоніальний характер та мали не тільки академічну, а й політичну мету — збереження національної ідентичності. The goal is to identify the peculiarities of Korean and Ukrainian schemes of national history, from determining the subjects of the historical process and the origins of the state to outlining the national idea and ways to achieve it. The methodology is based on a comparative approach to studying the features of historical narratives. Scientific novelty. The historical views of the founders of Korean (Shin Chheho) and Ukrainian (Mykhailo Hrushevskyi) historical narratives are compared. The conditions for creating national narratives in Korea and Ukraine are characterized. The views of Shin Chheho and M. Hrushevskyi on the subjects of the historical process, the origins and continuity of national history, ideal models of national statehood and ways to achieve them are compared. Conclusions. The Korean and Ukrainian historical narratives were created as a response to the policy of cultural imperialism, had a clearly expressed anti-colonial character and had not only an academic, but also a political goal –preservation of the national identity. 이 연구의 목적은 역사적 과정의 주체와 국가의 기원을 정의하는 것부터 국가 이념과 이를 달성하는 방법의 개요에 이르기까지 한국과 우크라이나의 민족사 체계의 특징을 파악하는 것입니다. 방법론은 역사 내러티브 연구에 대한 비교 접근 방식을 기반으로합니다. 과학적 참신함. 이 기사는 한국 (신채호)과 우크라이나 (미하일로 흐루셰프 스키) 역사 서술의 창시자의 역사적 견해를 비교합니다. 한국과 우크라이나의 국가 서사 창조의 조건이 특징적입니다. 역사적 과정의 주제, 민족사의 기원과 연속성, 민족 국가의 이상적인 모델과이를 달성하는 방법에 대한 신채호와 M. 흐루셰프스키의 견해를 비교합니다. 결론. 한국과 우크라이나의 역사 서술은 문화 제국주의 정책에 대한 대응으로 만들어졌으며 반 식민지 성격을 분명히 표현했으며 학문적 목표뿐만 아니라 국가 정체성 보존이라는 정치적 목표도 가지고있었습니다. | 
Бібліотека
адреса матеріалу: 
Попередній перегляд:
